Актуальність до 06:00 UTC--4
Пара eur/usd на старті нового торгового тижня відкотилася до заснування 14-ї фігури, де й залягла у дрейф. Після бурхливої реакції на слабкий червневий звіт ринку праці США, пара перейшла у фазу консолідації. Втім, попри згасання північного імпульсу, ціна, як і раніше, тримається вище за рівень 1,1400, завдяки послабленню яструбиних очікувань щодо подальшої політики ФРС.
Безумовно, провальні червневі Нонфарми зробили суттєвий внесок у послаблення яструбиних очікувань, проте ключову роль у цьому процесі, на мою думку, відіграла стабілізація нафтового ринку, яка помітно знизила побоювання інвесторів щодо збереження підвищеного інфляційного тиску.
Як відомо, ціни на енергоносії безпосередньо входять лише до розрахунку загальної інфляції, проте їхній вплив поступово поширюється на всю економіку – через транспортні витрати, логістику, вартість виробництва та послуг. Тому стійке зниження нафтових котирувань спочатку призводить до уповільнення загального індексу споживчих цін, а потім – через кілька місяців – починає відбиватися і базової інфляції.
Саме тому Федрезерв США на червневому засіданні фактично проігнорував спад нафтового ринку: на той момент передчасно було говорити про формування стійкого низхідного руху, і, відповідно, формування дезінфляційного ефекту, здатного змінити траєкторію базової інфляції.
Однак нафтовий ринок поступово відновлюється до рівнів, що передували війні США та Ірану. Більшість аналітиків, опитаних виданням The Wall Street Journal, прогнозують у найближчі місяці подальше падіння цін, які вже досягли приблизно 70 доларів за барель (йдеться про еталонну марку Brent).
Далі спрацює своєрідний ефект доміно: зниження вартості нафти перестане генерувати нові інфляційні шоки, а компанії поступово скоротять необхідність перекладати енергетичні витрати, що зросли, на кінцевого споживача. В результаті почне слабшати ціновий тиск у транспортному секторі, авіаперевезеннях, страхуванні, готельному бізнесі та інших сегментах сфери послуг, які останніми роками виступали одним із ключових джерел сталої базової інфляції.
При цьому очевидно, що «остигати» ціни будуть поступово. Наприклад, загальна інфляція реагує на зміну цін на енергоносії практично протягом одного-двох місяців. Тоді як базової інфляції потрібно більше часу, оскільки компанії спочатку використовують накопичені запаси, потім поступово переглядають собівартість, контракти та цінову політику. Як правило, помітний ефект проявляється через 3-6 місяців, а найповніше – через 6-10 місяців, якщо нафтовий ринок залишається стабільним.
Для ФРС це означає зниження ризику формування про вторинних інфляційних ефектів (коли початкове зростання вартості нафти починає підживлювати стійке зростання цін інших секторах економіки). Якщо подібний сценарій реалізується одночасно з охолодженням американського ринку праці (червневі Нонфарми в цьому контексті вже стали «тривожним дзвіночком») та ослабленням цінового тиску в секторі послуг, аргументи на користь жорсткої грошово-кредитної політики поступово слабшатимуть.
Це означає, що якщо до липневого засідання ФРС (28-29 липня) тенденція до зниження цін на «чорне золото» збережеться, регулятор цілком може пом'якшити свою позицію – принаймні у контексті формулювань та тональності супровідної заяви – попри те, що стрижневий індекс CPI до цього моменту навряд чи встигне.
Річ у тім, що Федрезерв оцінює як поточний рівень інфляції, а й чинники, здатні визначити її динаміку у найближчі квартали. Як було зазначено вище, стабілізація нафтового ринку означає послаблення інфляційного тиску на виробничі та транспортні витрати, отже – зниження ризику формування нових вторинних цінових ефектів.
У таких умовах Федрезерв вже на липневому засіданні може відмовитися від підкреслено яструбиної риторики (за прикладом червневої зустрічі), змістивши акцент зі збереження можливості подальшого посилення ДКП на необхідність дочекатися надходження нових макроекономічних даних.
Подібний «голубиний зсув» здатний чинити суттєвий тиск на долар, оскільки поточні ринкові очікування залишаються досить «яструбиними». За даними інструменту CME FedWatch, ринки закладають 55-відсоткову ймовірність того, що регулятор підвищить ставку на 25 пунктів вже на вересневому засіданні. Якщо Федрезерв у липні «змінить яструбиний гнів на милість», тобто пом'якшить свою риторику, учасники ринку будуть змушені переглянути свої очікування. Насамперед почне знижуватись ймовірність вересневого підвищення, що, своєю чергою, призведе до послаблення долара по всьому спектру ринку.
Втім, на даному етапі учасники ринку вважають за краще зберігати обережність і не поспішають відкривати великі позиції проти грінбеку. Основна причина – невизначеність, що зберігається навколо американо-іранських переговорів, які поставлені на тижневу паузу у зв'язку з жалобними заходами в Ірані. До появи нових сигналів фундаментального характеру (як геополітичному треку, так і інфляційної динаміки в США), долар, найімовірніше, перебуватиме в режимі очікування. Пара eur/usd у такому разі торгуватиметься в рамках хмари Kumo на чотиригодинному графіку, тобто у ціновому діапазоні 1,1380 – 1,1470.
